Всесвітні ігри кочівників підкорили уяву іноземних туристів

П'яті Всесвітні ігри кочівників стали центром тяжіння цього тижня, залучаючи людей з усього світу, щоб стати свідками традиційних кочових змагань. За даними Kazinform, багато хто був натхненний досліджувати багату кочову спадщину Казахстану і навіть створювати мистецтво на основі свого досвіду.

Французький журналіст Люка Пуейо працює із двома колегами над створенням документального фільму про кочову культуру Казахстану, який вони планують закінчити до кінця 2024 року. Команда була вражена кочовими традиціями країни та великим казахським степом. Вони поринули у місцеву культуру, пробуючи традиційні страви, такі як бешбармак, конину, сири та деякі молочні продукти, які вони ніколи раніше не куштували.

Американський письменник і журналіст Вілл Грант, який брав участь у Іграх у складі збірної США з кокпару, планує написати книгу про казахських коней. У 2023 році він опублікував книгу «Остання поїздка Поні-експресу» про свою унікальну пригоду, під час якої він проїхав понад 3200 кілометрів верхи у 2019 році.

Грант має намір повернутися до Казахстану в березні 2025 року, щоб вивчити історію взаємин людей і коней, починаючи з того моменту, коли людина осідлала коня. Він також досліджуватиме сусідні країни — Узбекистан, Таджикистан і Киргизьку Республіку — і намагатиметься завершити свою книгу протягом трьох років.

Два фотожурналісти з Нідерландів приїхали до Астани спеціально на Ігри, плануючи опублікувати фотографії на своїх сайтах, але були настільки вражені гостинністю, що вирішили дізнатися більше про Казахстан.

Агнешка Куран із Варшави, яка вперше відвідала Казахстан, високо оцінила рівень організації та церемонії відкриття, назвавши її «вищою за світовий клас».

"Той факт, що ви все ще продовжуєте розвивати цей культурний аспект, якому тисячі років, і намагаєтеся знову його просувати, просто вражає", – сказала вона.

Гвен, гостя з Сіднея, Австралія, була також вражена Іграми, особливо традиційними кінними видами спорту та багатокультурним аспектом заходу. Вона відзначила високотехнологічні презентації та відзначила вражаючі виступи.

Леслі Солт з Англії була вражена красою та чистотою Астани, описуючи її як несхожу ні на що, що вона бачила раніше. Вона знайшла історичні та культурні аспекти Ігор особливо цікавими.

Річард Белгер із Великобританії описав свій перший візит до Казахстану як «дуже приємний сюрприз». Хоча він пробув в Астані зовсім недовго, він був вражений сучасністю міста та чудовою організацією Ігор.

Крістіна Долгилевиця, головний редактор журналу про стрільбу з лука, що базується у Великій Британії, також є стрільцем і тренером у цьому виді спорту. Нещодавно вона дізналася, що на 41% є козашкою і вболіває за Казахстан. Вона вважає, що країна має потенціал для проведення більшої кількості міжнародних спортивних заходів завдяки своїм широким просторам та гостинній природі.

Карл Боруфка, австрійський журналіст і тревел-блогер, відвідав Ігри кочівників як свій перший великий міжнародний захід. Його особливо цікавили змагання з жамби ату та аудариспак. Він був приємно вражений казахською гостинністю, смачною їжею та яскравою атмосферою.

Наталі Карнігерчик з Німеччини, яка раніше працювала в China Global Television Network, оцінила культурне розмаїття та етнічні види спорту на Іграх, наголосивши на їх важливості для розуміння культури Центральної Азії. Вона також була вражена змаганнями з кокпару, які вона описала як захоплюючі та унікальні за своєю природою.

Журналіста молдавської національної радіостанції Анатолія Качука особливо вразила здатність Казахстану гармонізувати сучасність із традицією. Він зазначив, що Казахстан часто асоціюється зі степом, але під час свого візиту до Астани він побачив мегаполіс, який чудово інтегрує традиційну культуру, особливо помітно під час церемонії відкриття.

Всесвітні ігри кочівників стали несподіваним місцем проведення медового місяця для шотландської пари, яка вирішила відсвяткувати своє весілля в Астані. Це була їхня перша поїздка до Центральної Азії, і через десять днів вони вже відвідали Бурабай. Вони були вражені теплом людей, архітектурою та природною красою Казахстану.

«У нас у Європі нічого подібного немає, тому випробувати це тут, у Казахстані, справді неймовірно», — поділилися вони, назвавши кокпар найзахоплюючим заходом, тоді як змагання зі стрільби з лука та жамби ату також залишили сильне враження.