Легалізація крипти в Україні.

Легальному ринку крипти в Україні бути! У цьому зацікавлені самі учасники ринку, держава та наші міжнародні партнери. Законопроект, покликаний унормувати нову цифрову реальність, принести кошти державному бюджету, захистити "професійних" учасників крипторинка та убезпечити фізосіб-власників криптоактивів, а також наблизити Україну до цифрового Заходу, був готовий до розгляду в парламенті ще у квітні, але був проголосований у першому читанні.

Не вдаючись до подробиць того, чому законопроект не сподобався керівництву НКЦПФР, що, схоже, і спричинило майже піврічну затримку, є підстави припускати, що активізація парламенту в цьому питанні стала результатом тиску з боку міжнародних партнерів.

Як виглядатиме ринок крипти в Україні?

Як має виглядати ринок крипти в Україні (у поданні народних депутатів) — докладно та публічно описав голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Ухвалений у першому читанні законопроект зокрема передбачає:

1. Визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об'єкта (майна), що існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
2. Право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Законом передбачено презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
3. Публічна пропозиція віртуального активу передбачає оформлення так званої “білої книги” — документа з детальною інформацією про актив, емітенти та ризики. Допуск до торгів на торгових майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. “Біла книга” є обов'язковим документом для публічної пропозиції, яка має бути правдивою, чіткою і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження щодо ризиків та не поширюватися до оприлюднення “білої книги”.
4. Постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переклад тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним та фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
5. Захист власників активів та клієнтів відбувається через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком та незаконного розголошення інформації.

Проект поділяє всі віртуальні активи на три основні категорії:

1. Токени з прив'язкою до активів — їхня вартість стабілізується шляхом прив'язки до активів, таких як валюта чи майно;
2. Токени електронних грошей прив'язані до однієї з офіційних валют;
3. Інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.

Відповідно до законопроекту, регулятор ринку визначатиме, які саме віртуальні активи (крім токенів із прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть ставитись до цієї категорії.

Окремо визначається питання оподаткування, законопроект передбачає:

• з податку на доходи фізичних осіб:
  • ведення окремого (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами;
  • оподаткування прибутку від операцій із віртуальними активами, отриманого протягом року, як різниці між доходами від продажу та витратами на придбання віртуальних активів протягом року;
  • фізична особа повинна сама декларувати доходи та сплачувати податки;
  • не оподатковуються:
    • доходи від операцій щодо обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи, а також доходи від продажу віртуальних активів у межах однієї мінімальної заробітної плати;
    • вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їхньої емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів чи оферентів та/або отриманих виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували), враховуються до їх погашення (за деяким винятком);
  • для віртуальних активів, набутих до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року, фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.
• з податку на прибуток юридичних осіб:
  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно до того, як оподатковуються операції з цінними паперами);
  • перелік витрат, що враховуються під час здійснення операцій із віртуальними активами, визначається Мінфіном за поданням регулятора.
• за спрощеною системою оподаткування:
  • платникам єдиного податку заборонено операції із віртуальними активами;
  • постачальники послуг, пов'язані з обігом віртуальних активів, немає права використовувати спрощену систему оподаткування.
• у частині адміністрування:
  • постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, що надають послуги резидентам України, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах та надавати щорічний звіт про операції з такими активами щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового впровадження CARF та імплементації директиви D);
  • за невиконання цих обов'язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, які застосовуються у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що перераховані вище зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

"Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету. За даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, вже за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян”, – наводить цифри Данило Гетьманцев, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України.

На сьогоднішній день в Україні немає професійних учасників криптовалютного ринку, оскільки для них немає регуляторної рамки.

"Є обмінники, трейдери, але вони знаходяться поза правовим полем і жодним чином не регулюються і не контролюються з боку держави. На сьогоднішній день не існує жодних спеціальних правил оподаткування ні для фізичних, ні для юридичних осіб з точки зору роботи з віртуальними активами", – розповідає в коментарі для Delo.ua адвокат, експерт. криптовалюти, партнер Ecovis Bondar & Bondar Law Bureau Олександра Нікітіна.

Законопроект передбачає обов'язкову авторизацію провайдерів послуг із віртуальними активами за 9 видами діяльності. Авторизація – це, по суті, аналог ліцензії, дозвільна процедура, яку має пройти кожен учасник ринку, який бажає стати професійним учасником.

"Якщо ти хочеш купити машину, то не можеш це зробити безпосередньо, розрахувавшись криптою. Повинен це робити через процесингові платформи, які отримали авторизацію. Поки таких авторизованих провайдерів немає, ти, за великим рахунком, не маєш права розраховуватися криптою за будь-які послуги та товари реального світу", – пояснює співрозмовниця.

Також документ передбачає обов'язкову авторизацію емітентів токенів та, відповідно, заборон на звернення токенів, випущених їх неавторизованими емітентами.

Передбачено обов'язкову звітність для всіх професійних учасників ринку, які авторизовані. Вони зобов'язані стати на облік до Державної податкової служби та щорічно до 31 січня кожного року, наступного за звітним, звітувати про операції фізичних та юридичних осіб та про їх доходи та витрати.

"Закон запроваджує процедуру, яким чином Податкова служба отримуватиме інформацію про операції фізичних та юридичних осіб з віртуальними активами. Це потрібно, щоб Податкова могла контролювати належне декларування доходів. Це те, чого не існує сьогодні у банківській сфері", – каже Нікітіна. За її словами, законом фактично "скасовується" міф про анонімність крипти.

Впроваджується спрощена процедура авторизації для іноземних провайдерів. Якщо іноземний провайдер хоче працювати з резидентом України, то він зобов'язаний авторизуватися в українського регулятора. Наслідками неавторизації буде той факт, що Податкова не дозволить враховувати витрати на операції з віртуальними активами для неавторизованих провайдерів. Відповідно, це матиме податкові наслідки для користувачів.

"Якщо ти маєш справу з неавторизованим провайдером, тобі не дозволять врахувати витрати на придбання того чи іншого віртуального активу. До чого це призведе? До того, що прибуток, отриманий від реалізації, не буде зменшено на витрати, пов'язані з придбанням такого активу", – пояснює експерт.

Особливості оподаткування

Закон передбачає оподаткування операцій із криптоактивами за тими самими принципами, які сьогодні діють щодо інвестиційних активів — акцій, облігацій, інших цінних паперів, деривативів тощо. Оподатковується саме прибуток фізичної особи від продажу криптоактиву за фіатні гроші.

Оподаткування юридичних відбувається не лише у разі продажу віртуальних активів, а й у разі їх обміну. Ставка оподаткування стандартна – 18% + 5%.

"ФОПам заборонено взагалі мати справу з криптою. Спрощенцям – юридичним особам – також. Заборонено мати справу з криптою резидентам Дія.City. Резиденти Дія.City, які обрали режим оподаткування податком на виведений капітал, якщо вони здійснюють операції з віртуальними активами, зобов'язані перейти на общ.

Протягом першого року з початку дії закону (передбачається, що це буде 2026 рік) фізичні особи матимуть право задекларувати дохід від продажу віртуальних активів та сплатити податок з доходу без урахування витрат на придбання віртуальних активів за ставкою 5% ПДФО + 5% військового збору.

Віртуальні активи фізичних осіб, отримані безоплатно (у тому числі в результаті майнінгу, стейкінгу, у подарунок), не оподатковуються на етапі отримання. Але під час продажу таких активів обкладатиметься вся сума доходу, без вирахування витрат.

Юридичні особи під час продажу віртуальних активів, відчуження їх на користь пов'язаних осіб або передачі будь-яким іншим способом, відмінним від продажу за гроші, — при нарахуванні податків втрачають право враховувати витрати на придбання цих активів.

Облік операцій із віртуальними активами і фізичних, і юридичних ведеться окремо від інших операцій, знову ж таки за аналогією з інвестиційними активами.

Податкова декларація подається самостійно. Провайдери послуг та емітенти віртуальних активів не є податковими агентами. Фізична особа має самостійно за результатами року розрахувати, задекларувати та сплатити податок.

Захист власників криптоактивів

В Україні власникам віртуальних активів ніхто не може гарантувати захист їхнього права власності. Відбувається це, очевидно, через відсутність будь-якого законодавчого регулювання цього ринку. За словами Олександри Нікітіної, вирішити цю проблему покликана авторизація професійних учасників ринку.

"Зараз криптоактиви купуються за кеш або через P2P-транзакції, де у призначенні платежу ні слова немає про крипт. Відповідно, неможливо довести, що ти купив криптоактив і що він тобі належить. Тобто, тут питання не в тому, що немає інструментів контролю. юрист.

Авторизовані провайдери нестимуть відповідальність за належне збереження віртуальних активів. Сам процес авторизації передбачає процедуру перевірки того факту, що провайдер має всю необхідну технічну інфраструктуру для забезпечення захисту прав користувачів.

"І саме для цього передбачена процедура авторизації. Там є купа технічних вимог, які встановлюються до провайдерів для того, щоб активи були захищені. Якщо користувач на свій страх і ризик взаємодіє з неавторизованим провайдером, то це його власний ризик", – пояснює Нікітіна.

Про те, що законодавче врегулювання ринку віртуальних активів забезпечить захист прав власників крипти та знизить ризики шахрайства та незаконних операцій, кажуть і учасники ринку.

"Ми вже давно і відкрито виступаємо за розробку чітких і зрозумілих правил для криптоіндустрії і співпрацюємо із законодавцями щодо формування умов, які зможуть забезпечити ясні та прийнятні рамки для операцій з криптовалютами і знизити ризики для інвесторів і користувачів", – говорить у коментарі для Delo.ua. Африці Кирило Хом'яков.

За його словами, законодавче врегулювання не лише створює баланс між учасниками галузі, а й активно сприяє сталому розвитку криптоіндустрії, а також надає можливість запропонувати більше сервісів для користувачів, таких як банківські канали, криптокарти тощо. Ну і, звісно, регулювання ринку призведе до підвищення рівня довіри до криптоактивів серед населення.

Post Views: 5